Андріївські вечорниці🍁

Серед осінньо-зимових свят найбільшою поетичністю і неповторністю виділяється свято Андрія. Це є продовження молодіжних вечорниць, де хлопці і дівчата обирали своїх суджених. Із цим святом пов’язана значна кількість звичаїв, обрядів, повір’їв, проповідувань майбутньої долі, ворожіння, ритуальне кусання калити. Учні 9-их класів спільно з класними керівниками Галиною Переверзевою і Тетяною Оленюк та музичним керівником Наталією Дарій допомогли нам сьогодні зазирнути у звичайну селянську хату й довідатись як проходило це свято багато-багато років тому. Свято проходило в дусі стародавніх традицій. Ліплення вареників, дівочі  ворожіння (із свічкою та дзеркалом, ворожіння на речах, переставляння чобітків), ігри, юнацькі забави… Особливо всім сподобалася забава із калитою. Калита – символ свята, обрядовий корж, що готується на свято Андрія. За допомогою стрічки дівчата підвішали калиту на палку, а хлопці по черзі, підстрибуючи, намагалися її вкусити. Свято супроводжувалося українськими піснями: «Ой у гаю при Дунаю», «Ой, Марічко, чичері», «На камені ноги мию». Глядачі  мали змогу доторкнутися до минувшини, поринути в атмосферу загадковості вечора на Андрія, відчути красу та поезію давніх обрядів та особисто взяти активну участь у традиційних ворожіннях. Найсмачнішою частиною вечорниць стало пригощання пампушками та пирогами на пару. Вечорниці! Яку ж дивовижну традицію гуртування молоді виплекали українці! Унікальна й багата, своєрідна й духовна наша спадщина.  Народні пісні, щирий сміх, приємна атмосфера залишили незабутні враження і теплий спогад. А учні школи ще раз довели, що у нашого народу багаті та цікаві обряди та традиції, залишені в спадок від наших бабусь і дідусів. Їх потрібно пам’ятати та шанувати, адже щасливого майбутнього ми можемо досягти лише пам’ятаючи наше славне минуле. На вечорницях вже дозволялося колядувати, адже за традицією нашого регіону колядувати можна коли пожали кукурудзу. Тому дев'ятикласники закінчили Андріївські вечорниці виконанням колядки «Ой дай Бог»